Федір Панко

12719256_10153968456812206_1636025447233656569_o

Біографія

Федір Савич Панко (1924 — 2007) ще з дитинства був оточений виробами народного декоративного мистецтва і людьми, які їх створювали: знаними вишивальницями на селі були його мати і сестри. Приваблювала майбутнього майстра рідна природа Придніпров’я, з мрійливого дитинства прийшли в його творчість образи і сюжети: зозулі на калині, перепілоньки в житі, журавлі, лелеки та гривасті коні.

На малюнки здібного хлопчика-п’ятикласника звернув увагу вчитель малювання О.Ф. Статива. З його допомогою Панко вступив до Петриківської школи декоративного малювання, де  під  керівництвом  найвідомішої   майстрині Т. Пати старанно вивчав композиційні принципи орнаментики петриківського розпису.

Але у власній творчості Федір Панко ніколи не був копіювальником творів інших художників. Він пильно вивчав у натурі рослини, квіти, птахів, тварин і створював свої орнаментальні образи й мотиви: колоски різних степових злаків, квіти соняшника, гороху, хмелю, пухнасту голівку кульбаби. Поєднуючи окремі елементи різних птахів (півня, павича або фазана), він малював казковий образ жар-птиці. Часто зображав скромну й непомітну сиву зозулю на калині.

Майже десять років (1946 – 1955) Ф. Панко був землевпорядником, бо в повоєнні часи бракувало спеціалістів у цій галузі, і лише з грудня 1955 року він став працювати за фахом – художником при петриківському Будинку культури. В ці роки він малює на папері яєчною темперою декоративні панно з квітами та птахами. Для його творчої манери в цей час характерні контрастні поєднання теплих і холодних тонів, широкий і соковитий мазок. Колір часто умовний: наприклад, червоні соняшники чи блакитні гвоздики.

Не полишає Федір Панко роботи і в галузі станкового малювання, беручи участь у багатьох обласних і республіканських виставках.

У 1958 році його приймають у члени Спілки художників України. Цього ж року він стає керівником цеху підлакового розпису, який відкривається у Петриківці. Захоплено працює майстер у галузі підлакового розпису, створюючи унікальні сувенірні панно і шкатулки: до 100-річчя з дня смерті Т.Г. Шевченка, з портретом молодого Т.Г. Шевченка, до ювілею Т. Пати та ін.

Зацікавлює майстра і проблема відродження мальованого дерев’яного посуду. Він створює нові сучасні форми: цукерницю, стакан для серветок, пудреницю, сільничку та ін. Розписує квітковим орнаментом сувенірні дерев’яні писанки – “мальованки”, які користуються великим попитом.

У своїх творах Ф. Панко оспівує красу рідної природи (панно “Павичі”, “Горлиці”, “Перепілоньки в житі”, “Соняшники цвітуть” та ін.), в сатиричних малюнках висміює людські недоліки (“Дивна курка”, “Півню на похмілля” та ін.), вирішує складні психологічні сюжети у серії панно “Легенда про петриківську вишню”.

Твори

03 04 (2) 04 (3) 005 05 12 11071441_980415298665121_1479379967341839179_n Img_0047