Федір Панко

12719256_10153968456812206_1636025447233656569_o

Біографія

Федір Савич Панко (1924 — 2007) ще з дитинства був оточений виробами народного декоративного мистецтва і людьми, які їх створювали: знаними вишивальницями на селі були його мати і сестри.

Панко навчався у Петриківській художній школі (1938–1941). Увібравши усе найкраще в творчості своєї наставниці – відомої петриківської майстрині Т. Я. Пати, Федір Савич йде далі у своїх пошуках. В композиційних рішеннях та традиційних прийомах петриківського декору, заснованому на прекрасному знанні місцевої флори, художник вводить не тільки нові рослинні мотиви (хміль, дубове листя, жолуді, колоски злаків, квіти соняшника, горох, кукурудзу), але й зооморфні та орнітоморфні мотиви (сови, кабани, ведмеді, олені). Зустрічаємо у мистецькому доробку Панка й символіку радянської доби (серп і молот, червону зірку, державні герби СРСР, УРСР) та зображення виконані у дусі української народної картини.

Майже десять років (1946 – 1955) Ф. Панко був землевпорядником, бо в повоєнні часи бракувало спеціалістів у цій галузі, і лише з грудня 1955 року він став працювати за фахом – художником при петриківському Будинку культури. В ці роки він малює на папері яєчною темперою декоративні панно з квітами та птахами. Для його творчої манери в цей час характерні контрастні поєднання теплих і холодних тонів, широкий і соковитий мазок. Колір часто умовний: наприклад, червоні соняшники чи блакитні гвоздики.

З перших кроків самостійної роботи майстра проявляється яскрава індивідуальність його художнього почерку. При всій традиційності орнаментальних мотивів вже ранні твори Панка значно відрізняються від робіт його колег більш крупними монументальними формами, цільністю композиційного рішення. Колорит творів насичений і глибокий, для малюнка характерна відточеність ліній, відсутність надто дрібного «мережива», що так притаманно жінкаммайстриням.

В розписах Федора Панка переважають лаконічні форми одного чи двох мотивів. Стебла рослин більш стримані та статичні, а травинки майже незмінні на всьому його творчому шляху, це – кілька продовгуватих ліній по напрямку ведучої, що перетинаються поперек зернятками. Знаходячись у творчих пошуках композиційного рішення, Панко не вдається у найдрібніші деталі аби не загубити цілісність твору. По цим якостям розпису завжди легко впізнати руку Федора Панка.

Якщо подумки охопити все творче життя майстра – перед нами виникає безперервний ланцюг пошуків, експериментів, відкриттів. Завдяки Федору Савичу був відроджений та введений в практику декоративний розпис на поверхні стіни, в інтер’єрі. Першовідкривачем виступає він і в освоєнні під петриківський розпис різних матеріалів: пластик, порцеляна, керамічна плитка, дерево.

Особливе місце в творчому доробку художника займає розпис по    дереву – його улюбленому матеріалу. У його творах видно, як точили дерево, через лак просвічується його «живе тіло».

Творча сила та енергія Федора Панка проявились не лише у його творчості, а й у організаторських здібностях. Він зумів об’єднати самостійних петриківських художників спочатку у цех підлакового розпису при петриківській фабриці художніх виробів «Дружба» (що відкрилась 1958 року за його активної участі), а потім в експериментальну художню майстерню 1970 року. Федір Панко став наставником багатьох майстрів петриківського розпису, що й зараз продовжують привносити славу славнозвісному мистецтву петриківки. За 29 років викладацької діяльності Федір Савич виховав більше ніж 300 учнів. Серед його учнів варто відзначити таких художників: Ніна Турчин, Валентина Дека, Лідія Булавин, Марія Яненко, Марія Курінька, Тамара Тесленко, Валентина та Віталій Панко, Тетяна Гарькава, Галина Назаренко та багато інших.

 

 

Твори

03 04 (2) 04 (3) 005 05 12 11071441_980415298665121_1479379967341839179_n Img_0047