Віра Федосіївна Клименко-Жукова (1921–1965)
Родом з Петриківки Віра Клименко-Жукова як і більшість односельчан почала малювати ще у дитинстві. Після закінчення семирічної школи навчалась у дворічній школі декоративного малювання у славнозвісного майстра Тетяни Пати.
З 1938 по 1940 роки працювала в Росії у м. Жостові в артілі «Металопіднос», саме цей досвід приніс у «петриківку» чорне тло, який активно почали застосовувати з другої половини ХХ століття. З 1944 року В. Клименко-Жукова почала працювати художником на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі.
Разом з іншими майстрами петриківського розпису – сестрами Вірою Павленко та Галиною Павленко–Черниченко, Марфою Тимченко – Віра Клименко-Жукова започаткувала в Україні новий напрямок розпису порцелянових виробів петриківським орнаментальним мистецтвом.
Художниця надзвичайно тонко відчувала пластику фарфору. Освоївши досить специфічну технологію малювання на фарфорі. здолавши «опір» округлої поверхні фарфорової форми, вона віртуозно декорувала його своїми розписами, вносила своєрідну гармонію в образ виробу. У розмаїтті розписів ваз, сервізів виконаних майстрами-петриківчанами, відразу розпізнаєш руку В. Клименко-Жукової Яскраво індивідуальна художня мова майстрині, невичерпна винахідливість, фантазія, майстерне володіння виражальними засобами дозволяли їй створювати художньо-довершені композиції як на папері, так і на порцеляні.
Опанувавши техніку розпису по порцеляні, художниця збагатила його вишуканим орнаментальним візерунком. Як і кожний майстер Віра Клименко-Жукова має своє неповторне творче обличчя, з поміж колег її твори вирізняються надзвичайною ажурною промальовкою дрібних елементів (прожилок, травинок). Композиції Віри Федосіївни завжди пластично побудовані, кожна гілочка плавно закручена. Найчастіше вдавалась майстриня до створення мініатюрних квіткових мотивів на фарфорових формах. У пізній період творчості художниця тяжіє до більш масивних, лаконічних форм, мінімізуючи дрібну промальовку кошачкою.
