“Петриківка – душа України” – виставка унікального українського народного мистецтва, відкривається 9 травня 2015 p. в Українському музеї, в Нью-Йорку, розташованому на 222 East 6th Street. Виставка буде доступною для огляду на протязі трьох місяців – до середини серпня.
Ця виставка організована Українським музеєм та колекціонерами мистецтва Юрієм Міщенком і Наталею Павленко, приватна колекція яких відображає розмаїття стилів Петриківки та складається з праць чотирьох поколінь Петриківських майстрів. Виставка налічує 29 картин 17 художників; кожнa з робіт показується вперше y Сполучених Штатах Америки.
“Коли ми вперше відвідали майстернi художників у Петриківцi, ми були вражені кількістю митцiв та розмаїттям їхнiх індивiдуальних стилiв, які ми там побачили. У Петрикiвцi живуть цiлi поколiння художників, – кожен зі своїм власним унікальним стилем, який вони передають своїм дітям і учням.” – кажуть колекцiонери Юрій Міщенко та Наталія Павленко
Петриківське мистецтво виникло iз стародавньої традиції декоративного розпису у придніпровській Українi – спочатку як розпис на побілених стінах, сволоках стелі i печах глинобитних хат мазанок, а також як декоративний розпис меблів, скринь і дерев’яного кухонного приладдя. Із-за недовготривалості субстрату розпису та бурхливої історії України, лише окремі зразки народного декоративного розпису придніпровської України датовані раніше, ніж 19-тe століття, збереглися в музеях України.
Петриківський розпис має ряд основних мотивів, що відображають єдність між людьми і їх природним довкіллям, циклічнe відродження життя, якe виражається не тільки через мистецький дизайн, а і через потребу щорічного оновлення, чи освіження, розпису нa побілених стінах домівок. Ці мотиви знаходять вираження через кілька ключових елементів, таких як квітковий букет, який символізує «дерево життя»; квіти – красy природи; калинa і мальвa – жіночy красy; дуб – силy і мужність; птaxи – гармонію; зозуля – таємницю вічності; павич (жар-птиця) – щастя; і півень – циклічність відродження природи. Петриківка також характеризується вжитком рослинних і квіткових елементів, які передають розмаїття флори навколишніх степів, полів і лісів, – таких як айстри, маки, тюльпани, троянди, ромашки, волошки, соняшники, хміль, виноград, яблукa, полуниці, вишні, ягоди калини, перисті і пальчаті листки та інші, якi всі блискуче трансформованi фантазією художньої уяви окремих художників.
Після проголошення незалежності України, популярність Петриківського мистецтва переживає справжнє відродження в Україні. Петриківськi розмальовані сувенірні предмети стали популярними серед широкиx кiл населення, в той час як більш витончені і ексклюзивні “мальовки” притягнули велику увагу колекціонерів та дослідників народного мистецтва. Петриківка також знову знайшла своє вираження у художньому оздобленні екстер’єру та інтер’єру архітектурних споруд, відомим прикладом якого є дерев’яна церква Святого Юрія в центрі Києвi, розписана майстринями Галиною Назаренко та Іриною Кібець.
Нещодавно, художня краса та унікальність мистецького стилю Петриківки також отримали і міжнародне визнання. У жовтні 2013 року, мистецька виставка яка складалася з творів відомих майстрів Петриківки, відбулася y штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі. A в грудні того ж року, Міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини додав художню форму Петриківки до свого переліку нематеріальної культурної спадщини людства.
Ця виставка знайомить з творами таких майстрів петриківського мистецтва як Надія Білокінь, Ганна Iсаєва, Марія Шишацька, Василь Соколенко, Анна Соколенко, Ганна Прудникова, Тамара Самець, Микола Дека, Ніна Турчин, Володимир Глущенко, Наталя Рибак, Валентина Міленко, Андрій Пікуш, Валентина Карпець, Галина Назаренко, Таїса Турчин, Вікторія Kрасевич.
Додатковий внесок до виставки був також зроблений відомою майстiнею Петриківського мистецтва Галиною Назаренко і колекціонером Анною Гурською де Васал, якi позичилi декiлька додаткових праць Петриківського мистецтва зi своїх власних колекцій.
