Молодий майстер розпису Ігор Лісний зібрав команду авторів, щоб поширювати народне мистецтво он-лайн
На сторінках спільноти «Петриківка» у «Живому журналі» та «Фейсбуці» уже сьогодні всі охочі можуть скачати для себе календар на 2016 рік, у якому кожен місяць — це окремий диво-розпис, створений майстром. Скачування абсолютно безкоштовне, проте не передбачає комерційного використання. Автор цієї ініціативи (засновник проекту petrykivka.dp.ua) — Ігор Лісний, який зараз є студентом Львівської національної академії мистецтв, а розпису навчався в Петриківській художній школі.
«2011 року петриківський календар вперше з’явився на блог-платформі «Живий журнал». Загалом ініціативу сприйняли дуже добре й підхопили інші хенд-мейдові портали, — розповідає про історію проекту Ігор. — Особливо припала до душі користувачам ініціатива з петриківським календарем різними мовами: минулого року календар переклали 11 мовами. Цьогорічний календар завантажили вже понад дві тисячі разів (а з’явився він у мережі лише 7 грудня. — Авт.), при цьому він активно продовжує ширитися в мережі. Є дуже багато позитивних відгуків, хоча зустрічається й конструктивна критика».
У розробці макета міг взяти участь кожен охочий майстер чи дизайнер на добровільній основі. «Дуже цікаво, що у створенні календаря, крім мене, не взяв участі жоден художник із Петриківки, — розповідає «Дню» Ігор, — але приємно, що відгукнулися майстри з різних міст України ба навіть один із США. По всій Україні знайшлися майстри, які малюють розпис не гірше, а може, й краще, ніж у відомому осередку, що не може не радувати — це справді унікальне народне мистецтво. Особливим відкриттям став Олександр Опарій — майстер зі Львова, котрий навчився розпису самотужки, — його рівень настільки високий, а розпис — філігранний, що в це навіть не віриться. Скажу і про інших учасників. Марія Савоскула та Марія Сіянко — фотохудожниці, котрі представляють київський стиль розпису. Альона Кічкіна продовжує творчі пошуки харківської школи майстрів розпису, а Вероніка Тейлор — навіть за океаном не розлучається з котячим пензликом… Наталя Малярчук пише проникливі картини в петриківському стилі — з Мамаями та палаючими шинами на Майдані… А Олена Харченко — ще один приклад того, що розпису можна навчитися самостійно, якщо цього дуже захотіти, до речі, саме вона є автором методички «Як навчитися петриківки».
На запитання, чи не виникало думки зробити календар комерційним проектом, Ігор відповідає ствердно. «Але все ж таки перемогла головна ідея та місія цього проекту — народне мистецтво має бути доступним, поширюватися і знаходити нових шанувальників, — говорить автор ініціативи. — Тому з думкою про велику місію уже вп’яте випускається петриківський календар та вільно шириться світом».
Найбільше шанувальників петриківки і, зокрема, цього календаря — у столиці України. «Але багато їх також у Дніпропетровську, Львові, Харкові та інших великих містах нашої країни, — розповідає Ігор Лісний. — Досить цікаво, що петриківський календар популярний і за кордоном, переважно серед української діаспори — в США, Канаді, Німеччині, Франції та інших країнах Європи».