Галина Іванівна Павленко-Черниченко (1919 – 2008)
Народилася у Петриківці, перші уроки малярства юна майстриня отримала від своєї матері – народного майстра Параски Миколаївни Павленко, яка прожила 102 роки і майже до останніх днів не випускала з рук пензля, створюючи традиційні петриківські орнаментальні композиції.
У складі групи майстрів-петриківчан, очолюваних Т. Патою, 16-річна Галина брала участь у підготовці Першої республіканської виставки народного мистецтва, яка відбулась у Києві 1936 року, а згодом експонувалась у Москві та Ленінграді. У Києві вона допомагала Т. Паті розписувати інтер’єр бібліотеки Музею російського мистецтва.
У 1941 році художниця закінчила Київську школу народних майстрів. Після звільнення Києва від німецьких військ, Галину Іванівну запрошують до Києва і в 1944 році вона приступає до роботи на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Розвиваючи традиції петриківського розпису в нових умовах, майстриня опановує технологію та специфіку роботи на формах з порцеляни.
Вправні руки Галини Павленко-Черниченко сміливо імпровізували на білому тлі порцеляни. Вона могла використовувати як контрастні сполучення кольорів, так і малювати у монохромній тональності. Малювала майстриня масивними мазки з незначною деталізацією, зберігаючи традиції петриківського розпису. Витончена кольорова гама, відточений малюнок, віртуозність виконання – усе це є свідченням високої майстерності художниці.
Унікальні твори декоративного мистецтва, створені художницею упродовж життя, займають почесне місце у збірках музеїв України та за її межами. Крім того Г. Павленко-Черниченко багато працювала і над створенням високохудожніх композицій для оздоблення різноманітних предметів масового фарфорового виробництва: ваз, тарелей, чайних і кавових сервізів, невеликих сувенірних виробів тощо.
Картини
